×

Ваш кошик порожній

Результат зубних фобій

Результат зубних фобій
25 червня 2020 р. 01:46

Стоматологія здається нам однією з найстрашніших наук через те, щоб більшість із нас аж до мурашок боїться навіть самої думки походу до стоматологічного кабінету. Але ця наука дуже цікава, зовсім не «страшна» і переконатись у цьому спробуємо з наведеної нижче інформації. Справа в тому, що вчені всього світу постійно досліджують ротову порожнину, взаємозв'язок зубів із іншими органами (або нематеріальними речами), шукають причини та наслідки захворювання зубів. Розглянемо деякі дослідження, що стосуються цієї тематики.

Свідомість формує реальність
Вчені з Нової Зеландії дійшли висновку, що люди, у яких стан зубів є незадовільним, більш ніж інші схильні до фобій. Свої висновки вони будують на проведеному експерименті, який охопив понад 1 000 учасників (їх вік коливався у межах від 15 до 32 років). У процесі тестування виявилося, що приблизно четверта частина їх відчувають сильний страх перед стоматологічним кріслом. Усіх піддослідних поділили на три групи. У першу групу входили ті, у кого цей страх присутній все життя, в іншу групу входили ті, у кого цей страх набув юнацького віку, а також третя група тих, у кого цей страх з'явився вже в дорослому віці. Дослідження цих груп показало, що стан здоров'я їхніх зубів безпосередньо залежить від періоду, в якому цей страх перед відвідуванням стоматологічного кабінету виник.

Ті, кого цей страх супроводжує все життя, у 32 роках практично втратили більшість зубів (22 зуби) або ж вони перебувають у дуже поганому стані. Ті, у кого страх з'явився у підлітковому віці, втратили свій перший зуб років у 15. Ну й найбільш здорові зуби мають ті, у кого цей страх з'явився вже після 25 років – у період, коли вони втратили свій перший зуб.

Вчені, які проводили експеримент, стверджують, що ті, хто має страх перед стоматологічним кріслом, також зазнають і інших фобій: страх темряви, висоти, жуків. Також вони стверджують, що дентофобія – не набутий страх, а вроджена особливість психіки.

Продовжуючи цю тему, варто згадати інше дослідження, яке стосувалося психологічного впливу стоматології на мозок людини. Японські вчені провели експеримент, у якому брали участь 34 пацієнти, щоб довести, що пацієнти бояться не самих стоматологів, а бормашини. Перед початком дослідження у піддослідних запитали їхнє ставлення до зуболікування, зокрема бормашин. Тільки один учасник не відчував страху перед цим інструментом, п'ятеро зазнавали дуже сильного страху. Для проведення експерименту кожного пацієнта помістили в закрите приміщення і включили запис звуків працюючої бормашини. Реакцію їхнього головного мозку при цьому уважно вивчали. Експеримент показав, що у тих, хто байдуже ставився до цього інструменту, мозкова активність незначно збільшилася. Що стосується тих, хто мав сильну фобію, відзначилися сильні сплески активності в лівій півкулі головного мозку.

Ці ж вчені провели опитування, яке показало, що ті, чиї батьки відчувають страх перед стоматологами, ті, хто переживав операції з видалення зубів, відчувають страх перед дантистами на підсвідомому рівні.

Генетична схильність до карієсу
Вчені виявили генетичну закономірність з того що одні страждають часто від стоматологічних захворювань, інші ні. Проведені дослідження показали, що поява карієсу на зубах пояснюється схильністю генів. Про це говорить структура та будова поверхні емалі, наявність у ній фісур та дефектів.

Також на природну стійкість до карієсу впливає і наша слина, точніше її склад. Наявність у слині олігосахаридів в одних людей (молекули з нескладною структурою) не дозволяє хвороботворним бактеріям осідати на поверхні зубів і цим викликати карієс. В інших олігосахариди діють іншим чином – вони сприяють тому, що бактеріям легше закріплюватись на поверхні зубів. Ця властивість олігосахаридів зумовлена ​​генетично і зберігається протягом усього життя.

Але схильність до карієсу не означає, що жодні методи боротьби з ним пацієнтові не допоможуть – бактеріологічний склад слини можна покращити: не змінити співвідношення олігосахаридів, а знизити кількість карієсогенних бактерій, які присутні у ротовій порожнині.

Ефективним засобом гігієни порожнини рота є іригатор. За допомогою спрямованого потоку води він ретельно очищає міжзубні проміжки та недоступні звичайній зубній щітці місця від залишків їжі та м'якого зубного нальоту.

Жінки та чоловіки у стоматологічному кріслі

Другі дослідження показали, що з метою профілактики та лікування жінки частіше відвідують стоматологічні кабінети, ніж чоловіки. Більшість чоловіків ніколи у житті не відвідує стоматолога з метою профілактичного огляду. Якщо ж чоловік і йде добровільно до стоматолога, то ці походи припадають в середньому на вік 27 років (у жінок - це 32 роки). Чоловіки схили відвідувати стоматолога тільки за наявності дуже гострого зубного болю, який, як зауважили психологи, є причиною їхньої нетерплячості та роздратованості, тому вони готові платити будь-які суми заради позбавлення від цього болю, ніж жінки.

Жінки, вибираючи стоматолога, орієнтуються вартість послуг, чоловіки – з його кваліфікацію. Для жінок велике значення має ввічливість персоналу, санвузла, сучасний ремонт. Чоловікам також важливий інтер'єр та екстер'єр клініки, також їм хотілося б, щоб очікування прийому супроводжувалося приємною музикою. Ну і те, що характерно і для чоловіків, і для жінок це те, що більшість людей не поспішає з відвідуванням стоматолога - довгий час вони притуплятимуть біль, намагатимуться вилікувати хворий зуб за допомогою народних засобів і тільки повністю зневірившись, вони йдуть до лікаря .

Здорові зуби та стрес
Дослідження Гарвардського Університету показало, що люди, які часто схильні до нападів агресії, роздратування і люті, найчастіше схильні до проблем із зубами. Справа в тому, що стрес є причиною виникнення бруксизму (скрегітання зубами уві сні), карієсу та сухості у роті і виною цьому є кортизол – гормон, який бере участь у розвитку реакції на стрес.

Тому вчені рекомендують завжди тримати себе в руках, намагатися максимально уникати стресових ситуацій, та й регулярно дотримуватися простих правил догляду за своєю ротовою порожниною:

1) чистити зуби двічі на день;

2) використовувати іригатор порожнини рота (частота використання має бути погоджена з лікарем);

3) регулярно відвідувати стоматолога.

4) зубну щітку міняти кожні 3-4 місяці;

5) відмовитися від куріння, обмежити вживання солодкого.