Карієс: теорії розвитку захворювання
Сьогодні захворюваність на карієс є однією з найпоширеніших проблем у всьому світі. Майже кожен житель планети стикався з ним хоча б один раз. Це змушує вчених детальніше вивчати причини виникнення цього захворювання, створюючи нові теорії його появи.
Своїм корінням історія цього захворювання сягає найдавніших часів. Вважається, що захворювання зубів існували всіх етапах розвитку людства, свідченням чого є наскельні малюнки віком понад 22 000 років. Це захворювання постійно розвивалося, ставало більш агресивним, причиною чого стала зміна принципів харчування людини – збільшення в раціоні кількості солодощів, які, як відомо, утворюють у ротовій порожнині солодке середовище, а воно, у свою чергу, ідеальне для розмноження хвороботворних бактерій, які і є причиною виникнення карієсу.
Ще давні лікарі вивчали карієс та причини його виникнення. Вони часто приходили до висновків, які сьогодні вважають помилками. З тих пір пройшли сотні років, і за ці роки було розглянуто ще більше 400 теорій походження карієсу, але заслуговують на увагу лише деякі. Завдяки їм свого часу на це захворювання стали звертати серйозну увагу, намагаючись логічно пояснити природу захворювання і, відповідно, можливі шляхи запобігання його появі.
Теорії виникнення карієсу
У кожної людини розвиток карієсу є індивідуальним процесом. Для одних розвиток цього захворювання є стрімким, для інших повільнішим. Більшою мірою на інтенсивність розвитку карієсу впливає загальний стан здоров'я пацієнта, його харчування, якість води, яку він вживає, кількість кальцію та фтору, яку він отримує, а також гігієна порожнини рота.
Ключове значення має гігієна, а саме скільки разів людина чистить зуби, які пасти та зубні щітки він для цього використовує, чи користується він іригатором порожнини рота.
Найдавніша теорія
Ще з найдавніших часів люди намагалися зрозуміти причини руйнування зубів. Одним із тих, хто намагався це зробити в I столітті н. е. був давньоримський лікар Скрибоній. Згідно з його теорією, причиною карієсу були «погані соки» - патологічний стан печінки, шлунка, селезінки та інших органів.
Хімічна теорія
Відповідно до хімічної теорії XVII століття причиною руйнування зубів була дія кислот, які потрапляють у порожнину рота і розчиняють зубну емаль.
Паразитарна теорія
Паразитарна теорія, яка виникла в той же час, що і хімічна, стверджувала, що причина цього захворювання криється в бактеріях, які знаходяться в ротовій порожнині (посприяло розвитку даної теорії прогрес у мікробіології). Ці бактерії завдають зубам непоправної шкоди: руйнують тканини зуба, доводять зуби до гнильного процесу.
Хіміко-паразитарна теорія
Сьогодні однією з найпоширеніших і найпрогресивніших теорій карієсу вважають хіміко-паразитарну теорію карієсу, яку у ХІХ столітті розробив учений Міллер. Він вважав, що під час першої стадії розвитку такого захворювання, як карієс, у зубі відбувається демінералізація тканин, причиною якого є негативний вплив молочної кислоти. Коли настає друга стадія відбувається руйнування дентину хворого зуба, причиною якого є вплив протеолітичних ферментів мікроорганізмів.Міллер був першим вченим, який сформулював основні фактори, які є причиною карієсу. Серед них – якості харчування людини, стан слини (в'язкість та її кількість), спадкова схильність та багато іншого. На основі теорії карієсу Міллера і були створені всі наступні концепції виникнення та розвитку карієсу.
Фізико-хімічна теорія
Ще однією не менш важливою є фізико-хімічна теорія, яку на початку ХХ ст. створив Д. А. Ентін. Ця теорія виникнення карієсу була побудована на дослідженнях властивостей зубів та слини. Вчений вважав, що головними причинами виникнення карієсу є захворювання ендокринної системи, спадковість, захворювання нервової системи, умови харчування, порушення обміну речовин. Він вважав, що вплив цих факторів негативно впливає на фізико-хімічні властивості зубів та слини, що провокує виникнення карієсу.
Біологічна теорія
Автором наступної теорії середини ХХ століття став вчений І. Г. Лукомський, який свою біологічну теорію побудував на тому, що серед головних причин виникнення карієсу основне місце займає нестачу в організмі людини вітамінів В1 та Д, солей фосфору, фтору та кальцію. Сьогодні ця теорія визнана неспроможною.
Трофоневротична теорія
Відповідно до цієї теорії, автором якої є Є. Є. Платонов, причиною карієсу є порушення живлення твердих тканин зуба. Пізніше він був підкоригований у зв'язку з тим, що при правильному лікуванні зуб із віддаленою пульпою може функціонувати цілком нормально
Сучасна теорія карієсу
Всі сучасні теорії появи карієсу ґрунтуються на тому, що причиною цього захворювання є зубний наліт, який є скупченням бактерій і продуктів їх життєдіяльності, які щільно фіксуються на зубній поверхні. Зубний наліт має властивість перетворюватися на твердий субстрат – зубний камінь. Він може мати різний колір, щільність та локалізацію, але його основою є зубний наліт.
Найчастіше зубний наліт вибирає собі важкодоступні місця, які неможливо очистити звичайної зубної щіткою. Це такі місця, як фісури, зубодеснева змикання, ямки, контактні поверхні. На утворення та скупчення зубного нальоту впливає анатомічна будова зуба, його взаємини з навколишніми тканинами, харчовий раціон, структура поверхні зуба, якість та об'єм слини, десена рідина, інтенсивність жування, наявність протезів та пломб, гігієна порожнини рота.
Для ефективного видалення зубного нальоту та забезпечення відмінної гігієни ротової порожнини рекомендується використовувати іригатор, який за допомогою спрямованого під тиском струменя води очистить недоступні для зубної щітки важкодоступні місця.
Ефективна гігієна ротової порожнини – запорука успіху
Стоматологія з кожним роком розвивається, стає більш досконалою, але карієс також залишається непереможеним. Він піддається лікуванню, але людині у світі дуже складно себе від нього убезпечити.
І, тим не менш, завдяки здоровому харчуванню, ефективній гігієні ротової порожнини, а саме регулярному чищенню зубів, полосканню після кожного прийому їжі, обов'язкове використання іригатора, здоровому способу життя, кожен може вберегти свої зуби від карієсу.
