Результат зубних фобій
Стоматологія здається нам однією з найстрашніших наук через те, щоб більшість із нас аж до мурашок боїться навіть самої думки походу до стоматологічного кабінету. Але ця наука дуже цікава, зовсім не «страшна» і переконатись у цьому спробуємо з наведеної нижче інформації. Справа в тому, що вчені всього світу постійно досліджують порожнину рота, взаємозв'язок зубів з іншими органами (або нематеріальними речами), шукають причини і наслідки захворювання зубів. Розглянемо деякі дослідження, що стосуються цієї тематики.
Свідомість формує реальність
Вчені з Нової Зеландії дійшли висновку, що люди, у яких стан зубів є незадовільним, більш ніж інші схильні до фобій. Свої висновки вони будують на проведеному експерименті, який охопив понад 1 000 учасників (їхній вік коливався в межах від 15 до 32 років). У процесі тестування виявилося, що приблизно четверта з них відчувають сильний страх перед стоматологічним кріслом. Усіх піддослідних поділили на три групи. До першої групи входили ті, у кого цей страх є все життя, до іншої групи входили ті, у кого цей страх набув юнацького віку, а також третя група тих, у кого цей страх з'явився вже в дорослому віці. Дослідження цих груп показало, що стан здоров'я їхніх зубів безпосередньо залежить від періоду, в якому цей страх перед відвідуванням стоматологічного кабінету виник.
Ті, кого цей страх супроводжує все життя, у 32 роках практично втратили більшість зубів (22 зуби) або вони перебувають у дуже поганому стані. Ті, у кого страх з'явився у підлітковому віці, втратили свій перший зуб років у 15. Ну і найздоровіші зуби мають ті, у кого цей страх з'явився вже після 25 років – у період, коли вони втратили свій перший зуб.
Вчені, які проводили експеримент, стверджують, що ті, хто має страх перед стоматологічним кріслом, також піддаються й іншим фобіям: страх темряви, висоти, жуків. Також вони стверджують, що дентофобія не набутий страх, а вроджена особливість психіки.
Продовжуючи цю тему, варто згадати інше дослідження, яке стосувалося психологічного впливу стоматології на мозок людини. Японські вчені провели експеримент, у якому брали участь 34 пацієнти, щоб довести, що пацієнти бояться не самих стоматологів, а бормашини. Перед початком дослідження у піддослідних запитали про їхнє ставлення до зуболікування, зокрема до бормашин. Тільки один учасник не відчував страх перед цим інструментом, п'ятеро відчували дуже сильний страх. Для проведення експерименту кожного пацієнта помістили в закрите приміщення і включили запис звуків працюючої бормашини. Реакцію їхнього мозку при цьому уважно вивчали. Експеримент показав, що у тих, хто байдуже ставився до цього інструменту, мозкова активність незначно збільшилася. Що стосується тих, хто мав сильну фобію, відзначилися сильні сплески активності в лівій півкулі головного мозку.
Ці ж вчені провели опитування, яке показало, що ті, чиї батьки відчувають страх перед стоматологами, ті, хто переживав операції з видалення зубів, відчувають страх перед дантистами на підсвідомому рівні.
Генетична схильність до карієсу
Вчені виявили генетичну закономірність з того що одні страждають часто від стоматологічних захворювань, інші ні. Проведені дослідження показали, що поява карієсу на зубах пояснюється схильністю генів. Про це говорить структура та будова поверхні емалі, наявність у ній фіссур та дефектів.
Також на природну стійкість до карієсу впливає і наша слина, точніше її склад. Наявність у слині олігосахаридів в одних людей (молекули з нескладною структурою) не дозволяє хвороботворним бактеріям осідати на поверхні зубів і цим викликати карієс. В інших олігосахариди діють інакше – вони сприяють тому, що бактеріям легше закріплюватись на поверхні зубів. Ця властивість олігосахаридів зумовлена генетично і зберігається протягом усього життя.
Але схильність до карієсу не означає, що жодні методи боротьби з ним пацієнтові не допоможуть – бактеріологічний склад слини можна покращити: не змінити співвідношення олігосахаридів, а знизити кількість карієсогенних бактерій, які є в ротовій порожнині.
Ефективним засобом гігієни порожнини рота є іригатор. За допомогою спрямованого потоку води він ретельно очищає міжзубні проміжки та недоступні звичайній зубній щітці місця від залишків їжі та м'якого зубного нальоту.
Жінки та чоловіки у стоматологічному кріслі
Інше дослідження показало, що з метою профілактики та лікування жінки частіше відвідують стоматологічні кабінети, ніж чоловіки. Більшість чоловіків ніколи в житті не відвідує стоматолога з метою профілактичного огляду. Якщо ж чоловік і йде «добровільно» до стоматолога, то ці «походи» припадають у середньому віком 27 років (у жінок – це 32 роки). Чоловіки схили відвідувати стоматолога тільки за наявності дуже гострого зубного болю, який, як зауважили психологи, є причиною їхньої нетерплячості та роздратованості, тому вони готові платити будь-які суми заради позбавлення від цього болю, ніж жінки.
Жінки, обираючи стоматолога, орієнтуються вартість послуг, чоловіки – з його кваліфікацію. Для жінок велике значення має ввічливість персоналу, санвузла, сучасний ремонт. Чоловікам також важливий інтер'єр та екстер'єр клініки, також їм хотілося б, щоб очікування прийому супроводжувалося приємною музикою. Ну і те, що характерно і для чоловіків, і для жінок це те, що більшість людей не поспішає з відвідуванням стоматолога - довгий час вони притуплятимуть біль, намагатимуться вилікувати хворий зуб за допомогою народних засобів і тільки повністю зневірившись, вони йдуть до лікаря .
Здорові зуби та стрес
Дослідження Гарвардського Університету показало, що люди, які часто схильні до нападів агресії, роздратування і люті, найчастіше схильні до проблем із зубами. Справа в тому, що стрес є причиною виникнення бруксизму (скрегітання зубами уві сні), карієсу та сухості у роті і виною цьому є кортизол – гормон, який бере участь у розвитку реакції на стрес.
Тому вчені рекомендують завжди тримати себе в руках, намагатися максимально уникати стресових ситуацій, та й регулярно дотримуватися простих правил догляду за своєю ротовою порожниною:
1) чистити зуби двічі на день;
2) використовувати іригатор порожнини рота (частота використання має бути погоджена з лікарем);
3) регулярно відвідувати стоматолога.
4) зубну щітку міняти кожні 3-4 місяці;
5) відмовитися від куріння, обмежити вживання солодкого.
